bf_109e: (B-D)
Продовжуючи тему, підняту у "Гандонному", поділюсь своїми спогадами.

В ході курсу буровибухової справи вже після вивчення розрахунків вибухосумішей, деталей компоновки зарядів і т.д. ми перейшли до сугубо технічних речей - буріння шпурів, розмітка контурів, способи підриву.

- У меня в практике был курьёзный случай. - Говорив скрипучим голосом викладач, згадуючи події років десь шестидесятих. - Мы пробивались сквозь достаточно твёрдую скальную породу, но из-за обильных осадков выработка была сильно обводнённой. Поэтому для герметизации зарядов необходимо было что-то придумать, и решение нашлось достаточно быстро - аптечные резиновые изделия (гиготіння в аудиторії). На служебной машине я объездил окружающие населённые пункты и скупил в аптеках все доступные запасы напальчников, но их бы не хватило, да и по размеру не под все заряды они подходили, и я выгреб из аптек также и презервативы, благо, стоили они тогда две копейки штука. Но вы понимаете, девочки-аптекарши не понимали, зачем мне это нужно, и за мной в том районе прочно закрепилась слава сексуального извращенца, болеющего ужасными венерическими заболеваниями (регіт в аудиторії). Хорошо, что после завершения проходки я оттуда уехал.

Я не дуже сміявся над цією історією, бо і сам мав подібний досвід роком раніше. Проводячи масштабні роботи по контролю якості дорожньо-будівельних робіт, ми відбирали керни асфальтобетонного, цементобетонного дорожніх покриттів, а також вибурювали ці самі керни із низки старих мостів. Керни - це були такі собі вибурені з певного масиву циліндри, які необхідно було доставити до лабораторії із тією ж вологістю, яка була у них на момент відбору.

На мене, очевидно, як на наймолодшого в колективі, поклали почесну задачу закупити для цього дешевих презервативів. Я ходив по аптеках і скуповував ці індійські, малазійські та китайські протизаплідні гумки, страшно шаріючись під осоловілими поглядами фармацевток, шокованими реченнями типу "Дайте будь ласка сотню штук ось цих індійських презервативів".

Мій подальший бойовий шлях по дорогах і мостах був всіяний акуратними круглими дірками, пробуреними у асфальтах, а навколо дірок вітер шарудів порожніми упаковками з-під кондомів. Зате презервативи з того часу купувати я не соромлюся.
bf_109e: (B-])
Отже, як ви уже зрозуміли з попередніх байок, посилення фундаментів споруд палями, що вдавлюються, є відомим і переважно ефективним способом. Повторю, що він особливо актуальний для міст, центральна частина яких побудована на заторфованих територіях, в колишніх поймах річок, на берегах висохлих озер.

Характерним прикладом такого міста є Львів, історичний центр якого зведений на берегах річки Полтва, що зараз загнана у підземні колектори. Багато старовинних кам"яниць побудовані на пальових фундаментах - у грунт занурювали дубові палі. Центр знаходиться у низині, а про вологість Львова ходить чимало жартів ("Львівська область - сечовий міхур України", кажуть синоптики); постійне зволоження грунту є необхідною умовою для збереження кам"яниць - у воді дуб набирає міцності, без води - починає гнити.

Власне, у Львові проводились всякі експерименти з осушення грунтів пойменної частини Полтви, і це закінчувалось плачевно - починали нерівномірно осідати історичні будівлі, наприклад, Палац Потоцьких (подейкують, що у цьому випадку грунти осушували для початку будівництва Львівського метрополітену підземного трамваю).

Спеціалісти з провідного технічного ВУЗу міста - Львівської Політехніки - розробили достатньо хитрих і надійних способів посилення фундаментів. На початку 2000-х років палями було посилено, наприклад, будинки в проїзді Крива Липа, 9, по вул. Наливайка, 6, Рудницького, 22. Проте ці роботи вели хороші спеціалісти.


А от в славних 90-х один хруньо взявся за посилення фундаментів одного будинку... )
bf_109e: (B-])
Продовжимо говорити про інженерні помилки і вдавлювання паль.

У Московській області в 70-х був побудований 9-поверховий крупнопанельний будинок на пальових фундаментах. Згідно з проектом довжина паль складала 12 метрів. При цьому проектанти допустили фатально-дебільної помилки: не провели інженерно-геологічних вишукувань на місці будівництва, а прийняли "усереднені" ґрунти - характерні для району будівництва, відомі по інших об"єктах. Якщо чесно, то інколи інженери таким грішать і це сходить з рук. Проте не цього разу...


Під піщаними ґрунтами знаходились... )
bf_109e: (B-])
У попередній байці я писав про посилення фундаментів палями, що вдавлюються. Взагалі це досить трудомісткий процес, але дуже ефективний при необхідності цього самого посилення фундаментів будівель і споруд, що введені в експлуатацію, в умовах історичної забудови тощо. Ну не можемо же ми бити дизель-молотом палі впритул до цегляного будинку чи у підвалі.


Так мало хто знає, що фундамент оперного театру... )

Такі-то справи.
bf_109e: (B-])
Продовжу розповідь про те, на чому ми будуємо, і що з цього виходить.

Заборона відведення сільськогосподарських земель для будівництва в Союзі породила необхідність освоєння територій, що раніше вважались непридатними для будівництва - заставила використовувати як основи водонасичені глинисті ґрунти чи органомінеральні ґрунти (в тому числі мули, заторфовані ґрунти), яким характерне тривале ущільнення під навантаженням.

Володіючи дуже низькими коефіцієнтами фільтрації і великої стискальністю, ці ґрунти визначають велику осадку будівель, побудованих на них, що триває десятиріччями. Але їх головна особливість є не в цьому; якщо на основу, складену з таких ґрунтів, порівняно швидко передати зовнішнє навантаження, то в них може виникнути так званий нестабілізований стан в результаті утворення надлишкового тиску в поровій воді. Якщо при розрахунку основ не врахувати нестабілізований стан ґрунтів, то це може призвести до втрати їх несучої здатності, що супроводжується випором ґрунту з-під підошви фундаменту і серйозною деформацією надфундаментних конструкцій.

Характерним прикладом деформацій такого роду є деформації житлового п’ятиповерхового шестисекційного 56-квартирного будинку з технічним підвалом та магазином на першому поверсі в м. Сумгаїт. Несучі стіни будівлі поздовжні, фундаменти збірні залізобетонні з шириною по зовнішніх осях 1,4 м, по середній осі – 2,4 м. Основою фундаментів були сильностискальні замулені водонасичені глинисті ґрунти.


Коли будівля була завершена в основних конструкціях, почалась веселуха... )
bf_109e: (Офіцер)
Для будь-якої споруди найважливіше – як її будують, з чого і на чому. Згадайте хоча б біблійну притчу про дім на піску.

Звісно, що чим важливіший об’єкт, чим він відповідальніший, тим більше уваги повинно би приділятися матеріалам, процесам і основам. Повинно би.

Так, наприклад, перший енергоблок Південно-Української АЕС побудований над водяною лінзою.

Перший і другий блоки Рівненської АЕС сидять на карстах.

Кримську АЕС узагалі будували над тектонічним розломом.

А про те, яка вєсєлуха була при спорудженні ЧАЕС, можна гарно почитати на всяких вікіпедіях.

Отакий був порядок. Строїлі на вєка.
bf_109e: (B-])
У газеті "Вечірній Київ" від 19.02.1973 журналісти П. Ларіонов і Є. Мельников писали:

"...Виявляється, справа з ремонтом аварійних балконів дуже складна. Все упирається в нестачу двотаврових швелерів, на яких монтується основа балкона. Їх ніде дістати. Це питання можуть вирішити лише міськплан і управління ремонтно-будівельних робіт міськвиконкому".

Думаю, справа з ремонтом аварійних балконів зараз не менш складна. Я тих двотаврових швелерів взагалі на власні очі ніколи не бачив.
bf_109e: (B-])
Знайомтесь.



Це інженер Шухов і споруда, названа його іменем - шестиярусна сітчаста башта гіперболоїдного типу.

Башта Шухова, споруджена в 1920 - 1922 роках телескопічним способом без риштувань, стоїть в Москві на Шаболовці. Саме з неї в Радянському Союзі почались регулярні масові радіопередачі, а з 1945 року - і телетрансляції (вікіпедія пише, що з 1939-го року, але я більше вірю тому, що мені говорили люди). 


Цікавою є історія того, як же Шухов, гм, придумав таку конструкцію... )
bf_109e: (B-D)
Одного разу Дніпропетровський комплексний відділ НДІПСК працював над проектом одного відповідального закритого об"єкта.

Для будівництва необхідно було виготовити потужні анкерні болти довжиною 2,2 метра. Їх замовили одному заводу із високоточним обладнанням.


Але у телеграму, послану на завод, вкралася помилка... )

bf_109e: (B-])
Цим постом я хочу започаткувати нову більш-менш регулярну рубрику в своїй жежешечці - "Інженерні байки".


Трохи роздумів )


Так ось, почнемо ми з дечого цікавого.



На цьому паскудному фото зображений проектний вигляд однієї висотки, що будується в Батумі. На перший погляд - звичайна стєкляшка, таких зараз собачать по всьому світі, не те що в бідній, злиденній, обдертій, русофобській жидоГрузії. Але нас цікавить не зовсім сама висотка, а те, що нагорі.


А що там нагорі? )


Отака фігня, малята. 

Profile

bf_109e: (Default)
bf_109e

July 2017

S M T W T F S
      1
23 4567 8
9101112131415
1617181920 21 22
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 02:49 pm
Powered by Dreamwidth Studios