bf_109e | /Байка_№7: Київський Оперний театр

У попередній байці я писав про посилення фундаментів палями, що вдавлюються. Взагалі це досить трудомісткий процес, але дуже ефективний при необхідності цього самого посилення фундаментів будівель і споруд, що введені в експлуатацію, в умовах історичної забудови тощо. Ну не можемо же ми бити дизель-молотом палі впритул до цегляного будинку чи у підвалі.

Так мало хто знає, що фундамент сценічної частини Державного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка в Києві у 60-х роках був посилений вдавлюванням паль. Для цього у підвальному приміщенні (висотою 5 м) створили залізобетонну плиту із вікнами для майбутніх паль і анкерних пристроїв. Фундаментна плита на стадії задавлювання сприймала реактивні зусилля від гідравлічної установки для вдавлювання паль УБПС-640. По завершенню робіт ця плита стала ростверком.

Установка задавлювала металеві трубчаті палі діаметром 168 мм. Проектна довжина паль - 12 м, проте зважаючи на стиснутість операційного простору (та ж таки висота 5 метрів), палі задавлювались секціями по 3 метри, що з'єднувались між собою зварюванням. Після задавлювання чотирьох секцій внутрішні порожнини паль заливали цементним розчином марки 200 через трубу діаметром 50 мм, яку потім залишали у палі.

Цією ж установкою, якщо не помиляюсь, потім посилювали фундаменти кількох будинків неподалік площі Перемоги у Києві.

Такі-то справи.