/Перевірка_на_націоналізм

[bf_109e]

Головна новина недавнього часу - членство одіозної Фаріон в КПРС. Що цікаво, характеристику-рекомендацію їй підписав тодішній секретар комсомолу комітету ЛДУ Степан Кубів (народний депутат від "Батьківщини", пройшов за партійним списком).

Мене якось ця ситуація і не здивувала. Я десь-колись вже писав про те, що країною далі панують комуняки, які просто змінили партквитки, і всякі полум"яні комсомольці - наймерзенніша підлота з тієї комуністичної породи. Цим вельми гарно побиваються у хохлосрачах кацапчики, які репетують ну ви понімаєте про шо.

Але повернімось до наших фаріонів. Реалії давно привчили мене з недовірою і пересторогою ставитись до людей, які активно, а то й агресивно, декларують свій український націоналізм і ненависть до всього русского. "Свобода", за яку я навіть раз голосував (вибрав із двох лих, хе-хе), з самого початку не подобалась - спершу медиком Тягнибоком (у славнім Львові медики - то такий локальний мем), затим - фінансуванням, а потім цими веселими діями, пиздіжом Іринки в дитячому садку і т. д. Ще пізніше я повзнавав, як деякі львівські бізнесмени, яких я знаю, пішли в тоту "Свободу" або її фінансують за вирішення своїх бізнес-інтересів.

Бігме, носітєлям русского міра не варто боятись "Свободи", бо яко націоналісти вони гівна варті. Крім згаданого, це доводиться на значущому, символічному прикладі.

Отже, є у Львові вулиця Степана Бандери (на кінці якої сумнозвісна тюрма "на Лонцького, ліл), і є там площа Степана Бандери, на якій стоїть пам"ятник Степану Бандері.



Бандера там цілком у ленінській такій позі стоїть. Більше монументального трешу додає абсолютно дебільна стелла позаду - чотири стовпи, які повинні символізувати основні фейли української державності (княжа доба, козаччина етц), вкриті тим сраним гранітом.

Ззаду за стеллою ховається облуплений кінотеатр "Дзвін", що виконує функції пункту прийому склотари (сто алкоголіків стоять єдиним фронтом; в очах звитяжні кольори червоні...), глухий брандмауер якогось житлового будинку і газони з собачими какашками.

Перед самим пам"ятником площа, вкрита всякою гранітою плиткою, зокрема і такою полірованою, на якій в дощ чи сніг можна легко впасти і щось собі зламати (як цього року одна моя знайома і умудрилась). Ні деревця тобі, ні травички, зате дітиська там ганяють на роліках, скейтах і співають кацапську попсу.

Справа від пам"ятника є зупинка громадського транспорту, де стоїть наскрізь поржавіла будка продажу квитків.

Зліва від пам"ятника - залишки дитячого майданчика, що був оформлений із такими баштами декоративними, в тих же баштах, що збереглись, продають цигарки і пиво. І зупинка тролейбуса теж там є, ухаха.



І от ми підходим якраз до підніжжя тієї стелли. Тут є такий п"ятачок, який вже кілька років стоїть отак, як на фото - з недокладеною плиткою, недооформленими східцями і бортиками, з болотом і багнюкою (у фото не попало), і ота бетонна основа тішить нас своїм поверхневим щебенем в цементному молочці.



І отут власне і є приклад про гівняну вартість галицьких патрійотів-націоналістів. Олежко Тягнибок міг би відстьогнути трішки своєї депутатської зарплати, проспонсорувавши закінчення такого важливого монументального об"єкту. Якщо він бідний - то "Свобода" могла б через міськраду продавити. Рядові члени всяких свобод могли би вже в крайньому разі скинутись та самі би вже доклали ту йобану плитку, щоби не мозолила людям очі.

Але ніхто нічого не робить. Вся ця площа - це гарне таке проеціювання стану речей в нашій Україні, чи більш вузько - в Галичині. Де багато гонору, типу традицій всяких, патріотизму, але не можуть довести до кінця елементарні речі.

Comments

[xenonchik.livejournal.com]

як на мене, те, що називають сучасним українським націоналізмом, є не більше ніж регіональною парадигмою, такою ж стороннью більшості українського населення, як і донецька регіональна парадигма

[kampfflieger.livejournal.com]

Кожен, хто йде в політику - чорт, жлоб, гандон і підарас. Виключень немає.

[metnal.livejournal.com]

Можливо на даному етапі розвитку української держави - так. Однак на відміну від донецької, в парадигми українського націоналізму є кращі перспективи стати загальнонаціональною.

[xenonchik.livejournal.com]

для цього потрібно перебити всіх російськомовних та всіх, у кого діди-прадіди воювали за СРСР

[metnal.livejournal.com]

Можливо. Однак особисто мені подобається варіант адаптації положень українського націоналізму до сучасних реалій. Адже є дійсно багато російськомовних (і з Києва, і з Дніпродзерджинська і Луганська навіть), що почувають себе українськими націоналістами. Плюс написання своєї версії історії, а не Кремлівської.

[xenonchik.livejournal.com]

Я, мабуть, вас не вірно зрозумів. :) Про "перебити" я мав на увазі саме галичанську регіональну парадигму. А справжній український націоналізм вже існує, просто він не оформлений, та дещо пригнічений галицьким. І центр його - Київ, місце де перетинаються схід і захід нашої держави. =)

[ja-poki.livejournal.com]

Кстати, вот буквально вчера в новостям был сюжет, о том, как жители какого-то села самостоятельно скинулись по чуть-чуть денег и уже практически запилили себе памятник Кобзарю и мини сквер вокруг.
Причем хватило одного энтузиаста и жителей села. Ни тебе партий и фондов со спонсорами, если верить журнализдам. Бюджет вышел около 100 килогривень.
Это я к чему - добро делать не сложно, а для власть имущих еще и не особо затратно. Но, внезапно, его можно делать и для самого себя.

[karmen-heroiny.livejournal.com]

Ти забув згадати про наряд поліцаїв, які підленько так за стелою цілодобово чергують. Сидять в машині, цмулять маккофє, а коли вищезгадана знайома впала - не підійшли і не поцікавились як вона почувається. В їхні мєнтарськи обов'язки входить лише бити в морду і пакувати у бобік.

[otec-fyodor-mp.livejournal.com]

Так рагулі-с.