/Про_один_з_вимірів_рашизму
May. 9th, 2014 04:32 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
bf_109eПослуговуючись радянською пропагандистською риторикою, "рашизм поднімаєт уродлівую бугрістую голову". Росія, яку ми знали - прогресуюча країна, що розвивається, долаючи наслідки правління комуністичного режиму - перестає існувати, все більше перетворюючись на похмурий феодальний конгломерат, такий собі failed state, у якому правляча верхівка збагачується фантастичними темпами, визискуючи природні надра, не виробляючи нічого більш-менш технологічного і нового, задурманюючи населення примітивними ідеями, при цьому підтримуючи той мінімум піраміди потреб, який необхідний.
Протиставляючи міфічний "русскій мір" "бездуховному заходу", правителі Росії дають простому народу об"єкт ненависті. У всіх бідах і нещастях винні зовнішні вороги та підпалі під їх вплив "націонал-прєдатєлі". Рашист щиро вірить у те, що за кордоном живуть ледве чи не люди з собачими головами, тупі і агресивні (на противагу розумним та миролюбним росіянам). Ненависть до Заходу, однак, не заважає рашисту користуватись благами західної цивілізації - матеріалами, виробами та технологіями. Сидячи у квартирі з "євроремонтом" за склопакетами, виробленими по західній ліцензії, перед комп"ютером з буржуйською операційною системою, рашист у ЦРУ-шному інтернеті бореться за "русскій мір", облічає бєндєровцев, пишається черговою перемогою над піндосами у Red Alert, і сприймає це як належне.
Бездумна експлуатація чужого узагалі напрочуд характерна для рашистів. Сама ідея комунізму була настільки приваблива саме через цей глибинний підтекст: не працюючи, отримувати плоди праці когось іншого. Останні сто років чудово показали, наскільки нежиттєздатний виявляється "русскій мір" - чи комуністичний, чи теперішній сировинно-олігархічний. Можна утримувати колосальні території за рахунок терору та військової сили, намагаючись забезпечити громадян екстенсивними способами ведення господарства, проте відсутність прогресу все одно вилазить, як шило з лантуха.
Безумновно, у Радянському Союзі було чимало позитивного (суцільного негативу важко буде знайти, мабуть, навіть у біблійному пеклі), наприклад, загальнообов"язкова освіта виховала не одне покоління розумних та винахідливих спеціалістів - медиків, інженерів, зброярів, та мабуть лише останнім дозволялось більш-менш розвернутись. Відсутність класичної академічної освіти не завадила якимось піндоським інтілігєнтам у своєму гаражі почати технологічну революцію, зібравши перший більш-менш персональний комп"ютер; в той же час це виявилось неможливим у державі, яка декларувала тотальну свободу та виключну дорогу талантам.
"Русскій мір" ніколи не цінував розум та ініціативу; недарма слово "інтілігєнт" перетворилось у лайку. В умовах, коли тракорист заробляв більше від інженера, а діяльність останнього регламентувалась планами, спущеними "згори", розробленими пасивними старцями, неможливі технологічні прориви. Доплюсуйте до цього ще "вакуум мізків", створений внаслідок винищення науково-технічної інтелігенції у перші десятиліття радянського ладу, що відкинув розвиток російської науки ще більш назад. Історія технологічного розвитку Радянського Союзу - це погоня динозавра з перебитими ногами за гепардом. Раз у раз повторювалась одна і та ж схема: розуміючи свою відсталість, закуповувались засоби виробництва (не останньої свіжості) за кордоном, починалось виробництво продукції, а розвиток галузі свідомо та несвідомо гальмувався усіма можливими способами. Варто згадати хоча б безсумнівний успіх космічної програми - розгром ракетників, чудесне виживання Корольова (і його смерть - гебня таки доклалась до його смерті, нехай і відстрочено), жирний післявоєнний німецький слід...
Ні у Союзі, ні в сучасній Росії так і не з"явилось ніяких революційних продуктів, що випередили би свій час, диктували моду у своїй галузі хоча б на десятиліття. Їх обскакав навіть Китай, який просто копіював - і добився того, що нарешті його продукція, нехай і копійована, стала виходити належної якості, а набутий в ході цього досвід пригодився і для створення засобів виробництва високоякісної продукції для тих же західних компаній. Ми успішно користуємося "китайськими копіями телефонів", але не чули про "російські", як, зрештою, і про оригінальні - в той же час маленька Фінляндія не рік і не два диктувала всьому світу стандарти мобільних телефонів.
Інженери в сучасній Росії уже не їздять в колгоспи збирати урожай, проте все одно залюбки їдуть працювати за межі країни. Країна, що отримує колосальні прибутки від продажів примітивних сировинних матеріалів, далі нічого не розвиває. Ми можемо бачити все ту ж картину: в той час, коли рашист пишається "русскім космосом", на Заході в космос виходять апарати, розроблені приватними компаніями, та студентські повітряні кулі - спасибі, що хоч не у гаражі зроблені.
В таких умовах жителю failed state, що живе по коліна в житлово-комунальному лайні, тільки й залишається, що пишатись тим, до чого він не має жодного відношення - наприклад, тією ж "Великою перемогою", польотом Гагаріна і автоматом Калашникова, та ненавидіти більш успішних. І мені їх відверто шкода.
Протиставляючи міфічний "русскій мір" "бездуховному заходу", правителі Росії дають простому народу об"єкт ненависті. У всіх бідах і нещастях винні зовнішні вороги та підпалі під їх вплив "націонал-прєдатєлі". Рашист щиро вірить у те, що за кордоном живуть ледве чи не люди з собачими головами, тупі і агресивні (на противагу розумним та миролюбним росіянам). Ненависть до Заходу, однак, не заважає рашисту користуватись благами західної цивілізації - матеріалами, виробами та технологіями. Сидячи у квартирі з "євроремонтом" за склопакетами, виробленими по західній ліцензії, перед комп"ютером з буржуйською операційною системою, рашист у ЦРУ-шному інтернеті бореться за "русскій мір", облічає бєндєровцев, пишається черговою перемогою над піндосами у Red Alert, і сприймає це як належне.
Бездумна експлуатація чужого узагалі напрочуд характерна для рашистів. Сама ідея комунізму була настільки приваблива саме через цей глибинний підтекст: не працюючи, отримувати плоди праці когось іншого. Останні сто років чудово показали, наскільки нежиттєздатний виявляється "русскій мір" - чи комуністичний, чи теперішній сировинно-олігархічний. Можна утримувати колосальні території за рахунок терору та військової сили, намагаючись забезпечити громадян екстенсивними способами ведення господарства, проте відсутність прогресу все одно вилазить, як шило з лантуха.
Безумновно, у Радянському Союзі було чимало позитивного (суцільного негативу важко буде знайти, мабуть, навіть у біблійному пеклі), наприклад, загальнообов"язкова освіта виховала не одне покоління розумних та винахідливих спеціалістів - медиків, інженерів, зброярів, та мабуть лише останнім дозволялось більш-менш розвернутись. Відсутність класичної академічної освіти не завадила якимось піндоським інтілігєнтам у своєму гаражі почати технологічну революцію, зібравши перший більш-менш персональний комп"ютер; в той же час це виявилось неможливим у державі, яка декларувала тотальну свободу та виключну дорогу талантам.
"Русскій мір" ніколи не цінував розум та ініціативу; недарма слово "інтілігєнт" перетворилось у лайку. В умовах, коли тракорист заробляв більше від інженера, а діяльність останнього регламентувалась планами, спущеними "згори", розробленими пасивними старцями, неможливі технологічні прориви. Доплюсуйте до цього ще "вакуум мізків", створений внаслідок винищення науково-технічної інтелігенції у перші десятиліття радянського ладу, що відкинув розвиток російської науки ще більш назад. Історія технологічного розвитку Радянського Союзу - це погоня динозавра з перебитими ногами за гепардом. Раз у раз повторювалась одна і та ж схема: розуміючи свою відсталість, закуповувались засоби виробництва (не останньої свіжості) за кордоном, починалось виробництво продукції, а розвиток галузі свідомо та несвідомо гальмувався усіма можливими способами. Варто згадати хоча б безсумнівний успіх космічної програми - розгром ракетників, чудесне виживання Корольова (і його смерть - гебня таки доклалась до його смерті, нехай і відстрочено), жирний післявоєнний німецький слід...
Ні у Союзі, ні в сучасній Росії так і не з"явилось ніяких революційних продуктів, що випередили би свій час, диктували моду у своїй галузі хоча б на десятиліття. Їх обскакав навіть Китай, який просто копіював - і добився того, що нарешті його продукція, нехай і копійована, стала виходити належної якості, а набутий в ході цього досвід пригодився і для створення засобів виробництва високоякісної продукції для тих же західних компаній. Ми успішно користуємося "китайськими копіями телефонів", але не чули про "російські", як, зрештою, і про оригінальні - в той же час маленька Фінляндія не рік і не два диктувала всьому світу стандарти мобільних телефонів.
Інженери в сучасній Росії уже не їздять в колгоспи збирати урожай, проте все одно залюбки їдуть працювати за межі країни. Країна, що отримує колосальні прибутки від продажів примітивних сировинних матеріалів, далі нічого не розвиває. Ми можемо бачити все ту ж картину: в той час, коли рашист пишається "русскім космосом", на Заході в космос виходять апарати, розроблені приватними компаніями, та студентські повітряні кулі - спасибі, що хоч не у гаражі зроблені.
В таких умовах жителю failed state, що живе по коліна в житлово-комунальному лайні, тільки й залишається, що пишатись тим, до чого він не має жодного відношення - наприклад, тією ж "Великою перемогою", польотом Гагаріна і автоматом Калашникова, та ненавидіти більш успішних. І мені їх відверто шкода.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2014-05-09 07:06 pm (UTC)пирамида
Date: 2014-05-10 08:12 am (UTC)Re: пирамида
Date: 2014-05-10 08:47 am (UTC)попробуй таки погуглить "пирамида Маслоу"
no subject
Date: 2014-05-10 08:48 am (UTC)no subject
Date: 2014-05-10 09:06 am (UTC)no subject
Date: 2014-05-10 09:07 am (UTC)no subject
Date: 2014-05-10 09:12 am (UTC)Всё как у Куприна:
Надо было послушать, как они издевались над бедными финнами.
— Вот дурачье так дурачье. Ведь этакие болваны, черт их знает! Да ведь я, ежели подсчитать, на три рубля на семь гривен съел у них, у подлецов… Эх, сволочь! Мало их бьют, сукиных сынов! Одно слово — чухонцы.
А другой подхватил, давясь от смеха:
— А я… нарочно стакан кокнул, а потом взял в рыбину и плюнул.
— Так их и надо, сволочей! Распустили анафем! Их надо во как держать!
no subject
Date: 2014-05-10 09:27 am (UTC)no subject
Date: 2014-05-11 12:11 pm (UTC)Девочка, тебе своих израильских забот мало?
no subject
Date: 2014-05-11 12:28 pm (UTC)Да вот в том-то всё и дело! Именно, что мало. А когда своих забот мало (т.е. нижние уровни потребностей согласно пирамиде М. удовлетворены), человек и начинает самовыражаться. См. оранжевую верхушку на вышеприведённом изображении. Ну, а самовыражение вполне может быть представлено в виде причинения добра и нанесения справедливости в интернетах. Это же так легко :)