/ГУМанітарочка

[bf_109e]

Вся ця історія із гуманітарною допомогою погано пахне. Тхне, так би мовити, і навіть не через те, що педерація і педерасти спонсорують війну в Україні.

Справа в тому, що от в русском ванькє ісконно заложене бажання скінути послєднюю рубаху. І отдать. Не питаючись при цьому у отримувача - потрібна вона йому, та остання вошива рубаха, не потрібна. Основне - прийти вломицця в хату, швирнути господарю в лице ту рубаху, розлягтись на печі і почуватись господарем.

Почуватись господарем і качати права. "Якого хуя ти мене не кормиш, не поїш, блохи не ловиш, баньку не розтоплюєш і моїй Маньці в Калугу продпосилки не посилаєш? Сука ти неблагодарна, я ж тобі послєднюю рубаху отдав, а ти отак зі мною! Біндєра ти нєдобіта, латиш ти йобаний, пшек ти нєблагодарний, бєларус ти хітрожопий!".

Такі троянські гуманітарні рубахи краще не впускати. Історія підтверджує.