/Правосєки,_чиновники_і_самоорганізація
Sep. 18th, 2014 02:24 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
bf_109eЯ собі уявляю, із яким страхом простий обиватєль расєюшки дивиться на те, що відбувається в Україні. Фашиствующіє молодчікі здійснюють акти по повній десакралізації влади: чиновників вкидають у смітники, депутатам роздають піздюлєй. "Как можно бєзнаказанно поднімать руку на власть?" - вопрошає в приваті один мій русскій знайомий. Мабуть, у них нічого толком і не змінилось з радянських часів: навіть найменшенький чиновник - уже представник окремої касти, посягання на яку дорівнює злочину проти держави.
Ну і здогадуюсь, як "очко жим-жим" у тих же русскіх чіновніков. Не дивно, що вони так верещать про нєдопущєніє майдана в расіє - їх лякає сама думка про можливість безпосередньо зустрітись із своїм народом.
А весь корінь проблеми полягає в тому, що ці самі чиновники забувають, ким вони є: НАЙМАНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ. Гірше, що про це забувають і звичайні люди, сприймаючи цих найманих працівників як баринів-господінів.
Стосовно відповідальності найманих працівників перед своїми працедавцями - народом - відсилаю до чудового твору Шеклі "Квиток на планету Транай", до медальйонів, що носили на шиї чиновники тієї планети-утопії, і "будок для голосування".
Цьогорічні події все яскравіше ілюструють, що українці здатні до самоорганізації на високому рівні і самостійно вирішують низку складнющих проблем. Від організації Майдану як дієвої структури із загонами самооборони і службою постачання до озброєння добровольчих та стройових частин, від п"ятигривенних есемесок - до самостійного відновлення та введення в стрій бойової техніки. І що найцікавіше - усе це відбувається БЕЗ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ - ЧИНОВНИКІВ.
Тобто на наших очах (хоча частіше - непомітно на перший погляд) формується нова виконавчо-організаційна еліта, загартована боротьбою проти зовнішнього агресора та внутрішніх шкідників-врєдітєлєй в особі тих же, блядь, чиновників всіх рівнів і відомств. Спасібо Путєну за ето.
Ну а найбільше спасібо Путєну за правосєків. На момент втечі ВіктрПедоровича в гостєпріїмний Ростов "Правий сєктор" був якимось маргінальним, слабким і маловпливовим утворенням, до якого було занадто багато запитань без відповідей; проте саме він став страшилкою русскіх срєдств массовой дєзинформациї, демонізовано-міфологізованим уособленням "фашиствующіх молодчиків".
Так ось, якби не агресія рашечки, правосєки так і залишились би чимсь на кшталт "УНА-УНСО" нульових років. В результаті цієї самої агресії і рашистського піару ПС розрісся адептами, пішов воювать, здобув зброю і перетворився в зубасту і обстріляну структуру. Цебто таки більш-менш перетворився на те, чим русского обиватєля лякали з кінця тринадцятого року.
Добре це чи погано? Подивимось.
Ну і здогадуюсь, як "очко жим-жим" у тих же русскіх чіновніков. Не дивно, що вони так верещать про нєдопущєніє майдана в расіє - їх лякає сама думка про можливість безпосередньо зустрітись із своїм народом.
А весь корінь проблеми полягає в тому, що ці самі чиновники забувають, ким вони є: НАЙМАНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ. Гірше, що про це забувають і звичайні люди, сприймаючи цих найманих працівників як баринів-господінів.
Цьогорічні події все яскравіше ілюструють, що українці здатні до самоорганізації на високому рівні і самостійно вирішують низку складнющих проблем. Від організації Майдану як дієвої структури із загонами самооборони і службою постачання до озброєння добровольчих та стройових частин, від п"ятигривенних есемесок - до самостійного відновлення та введення в стрій бойової техніки. І що найцікавіше - усе це відбувається БЕЗ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ - ЧИНОВНИКІВ.
Тобто на наших очах (хоча частіше - непомітно на перший погляд) формується нова виконавчо-організаційна еліта, загартована боротьбою проти зовнішнього агресора та внутрішніх шкідників-врєдітєлєй в особі тих же, блядь, чиновників всіх рівнів і відомств. Спасібо Путєну за ето.
Ну а найбільше спасібо Путєну за правосєків. На момент втечі ВіктрПедоровича в гостєпріїмний Ростов "Правий сєктор" був якимось маргінальним, слабким і маловпливовим утворенням, до якого було занадто багато запитань без відповідей; проте саме він став страшилкою русскіх срєдств массовой дєзинформациї, демонізовано-міфологізованим уособленням "фашиствующіх молодчиків".
Так ось, якби не агресія рашечки, правосєки так і залишились би чимсь на кшталт "УНА-УНСО" нульових років. В результаті цієї самої агресії і рашистського піару ПС розрісся адептами, пішов воювать, здобув зброю і перетворився в зубасту і обстріляну структуру. Цебто таки більш-менш перетворився на те, чим русского обиватєля лякали з кінця тринадцятого року.
Добре це чи погано? Подивимось.
