![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
bf_109eДовго мовчав з приводу політичних перипетій, та все ж трохи висловлюся.
В одній суперечці десь на інтернетних просторах написав, що зазвичай критикувати керівників легко тим людям, яким не довелося нічим соціальним управляти. Скажімо, ОСББ — об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків.
Уявіть ситуацію, що ви живете у невеликій п'ятиповерховій хрущівці на три під'їзди, і заради енергозбереження варто замінити вікна у під'їзді.
Якщо ви все ще клієнти ЖЕКу, то можна затіяти збір коштів, але люди почнуть нудіти про те, що це обов'язок ЖЕКу, вони платять, це дорого, і вся хуйня.
Втім, такі арґументи не будуть валідними, якщо у вас ОСББ. Бо у вас є голова, у вас є збори, у вас є прозорість, оце все. І тут починається найцікавіше. Зібрати гроші із жителів під'їзду на заміну вікон буде вельми важко, якщо не неможливо.
Із ростом кількості квартир і, відповідно, людей у цій маленькій соціальній общині — ситуація усугубляється.
Скажімо, у моєму 20-поверховому будинку є сміттєпровід, але ще при його здачі в експлуатацію на зборах мешканців було прийняте рішення сміттєпровід в експлуатацію не вводити. Бо сміттєпровід — це таргани, сморід, проблеми з його очисткою... Краще вже кульочок зі сміттям викинути по дорозі на роботу у смітник.
Логічно? Цілком. Втім, мешканець четвертого поверху, який купив квартиру і вселився півроку потому, так не думав. Він викидав кульки зі сміттям зі свого балкона униз, на припід'їздну клумбу. Вичислили його по чеках у смітті, і прийшли давати піздюлєй. "Ну а чо я, а чо я то", сцикливо говорив він, "а чьо я маю носити сміття до смітника, як в будинку є сміттєпровід, але він заварений? Ви сміттєпровід розваріть, і я сміття туди буду викидати".
Вопшим, після цілющих піздюлєй і він навчився виносити сміття куди слід.
Тому спробуйте поуправляти невеликими колективами, зібраними із рандомних людей, не спаяних колективними обов'язками, як на роботі. Отримаєте багато цікавих вражень.
Ну і ще трохи із життя ОСББ розкажу, раз згадалося.
Наш будинок, збудований на початку нульових, оточений невеликою прибудинковою територією. Трохи асфальту, шмат газонів.
Газони активні мешканці будинку відвоювали у торгашів, які все норовили там всобачити палатку з бананами чи бочку з квасом. Власне, бочка стала апогеєм — вона з'явилася на газоні під покровом ночі, типу "і шо ви нам здєлаєтє". Стояла цілий день, власники ще не підходили — вичікували, мабуть. Наступної ночі невідомі зловмисники спустили колеса, порізали шини і монтажною піною задули усі отвори та щілини, що могли знайти на бочці. Торгаші здалися і більше нас не займали.
Мораль: порядок можна навести, якщо об'єднатися та бути ініціативним. І сміливим.
На газонах тих майже нічого не росло — якась самосівна трава хіба залишилася. Першим висадку рослин затіяв я завдяки випадку — посвятивши вербові гілочки на Вербну неділю, я тицьнув їх у вазу з водою, а баськи ті пустили корінчики. Не бажаючи умертвити свячені гілочки, я позичив у сусідки лопату і вкопав сім маленьких вербичок по периметру газону. Найважче було влітку — треба було підривати свою сраку ввечері з дивану, брати відро і йти поливати верби, набираючи воду в туалеті консьєржа. Але нічого, я справився. Верби прийнялися, і спокійно собі шумлять. Стало набагато затишніше, особливо через 15 років, коли верби виросли.
Мораль: хочеш, щоб щось було — докладай рук, а не чекай, поки хтось зробить.
Потім відбулися збори ОСББ, на яких голова висловив твердження, що газони треба окультурити додатково, а саме:
— встановити невеличку огорожу, щоб сторонні не ходили по газону;
— зняти поточний шар ґрунту десь на сантиметрів 10-15;
— завезти нормальної землі;
— висадити голандської трави;
— висадити різного роду кущі по периметру газону;
— для цього організовується збір коштів.
І почалося зрадойобство. Найбільше зрадойобствували двоє сусідів (небідні, в принципі, люди, але). Відбувалося це приблизно так:
— А нашо там огорожа?
— Щоб транзитні пішоходи не витоптували нам стежки.
— Люди ходять так, як їм зручно, і будуть ходити навіть як буде огорожа, а огорожа — це дорого.
— Ні, це не дорого, і зонування території необхідне.
— Це дуже дорого. І навіщо знімати той ґрунт, що є?
— Бо це не земля насправді, а суміш землі, порохів, піску і всякого будівельного сміття; цим газони засипали, коли закінчували будувати будинок.
— Ну і нічого, у всіх так, трава собі там росте!
— Ми хотіли б висадити голандську низкорослу траву, вона буде красивою, зеленою і щільною, але для неї треба нормального ґрунту.
— Нащо нам якась голандська трава? Треба бути патріотами, чим вас не влаштовує наша українська, тим більш, що вона нормально росте і на тому, що там лежить?
— Бо вона красивіша.
— Але вона дорога, і за нею треба буде доглядати, а з нашою українською нема ніяких проблем! І нащо висаджувати кущі, це дорого, і у нас уже верби ростуть!
— Бо ми тут продумали схему озеленення, вийде дуже естетично і гарно.
— Який в тому смисл, нащо платити гроші за те, що кожен сам може зробити, я от з городу можу саджанців привезти і посадити, там хлопець ходить верби поливати, то що йому вартує полити ще і мої саджанці?..
Мораль хай кожен сам додумає.
А так-то не забувайте підписуватися на мій канал в Телеґрамі, де постю я всяку фігню набагато частіше.
В одній суперечці десь на інтернетних просторах написав, що зазвичай критикувати керівників легко тим людям, яким не довелося нічим соціальним управляти. Скажімо, ОСББ — об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків.
Уявіть ситуацію, що ви живете у невеликій п'ятиповерховій хрущівці на три під'їзди, і заради енергозбереження варто замінити вікна у під'їзді.
Якщо ви все ще клієнти ЖЕКу, то можна затіяти збір коштів, але люди почнуть нудіти про те, що це обов'язок ЖЕКу, вони платять, це дорого, і вся хуйня.
Втім, такі арґументи не будуть валідними, якщо у вас ОСББ. Бо у вас є голова, у вас є збори, у вас є прозорість, оце все. І тут починається найцікавіше. Зібрати гроші із жителів під'їзду на заміну вікон буде вельми важко, якщо не неможливо.
Із ростом кількості квартир і, відповідно, людей у цій маленькій соціальній общині — ситуація усугубляється.
Скажімо, у моєму 20-поверховому будинку є сміттєпровід, але ще при його здачі в експлуатацію на зборах мешканців було прийняте рішення сміттєпровід в експлуатацію не вводити. Бо сміттєпровід — це таргани, сморід, проблеми з його очисткою... Краще вже кульочок зі сміттям викинути по дорозі на роботу у смітник.
Логічно? Цілком. Втім, мешканець четвертого поверху, який купив квартиру і вселився півроку потому, так не думав. Він викидав кульки зі сміттям зі свого балкона униз, на припід'їздну клумбу. Вичислили його по чеках у смітті, і прийшли давати піздюлєй. "Ну а чо я, а чо я то", сцикливо говорив він, "а чьо я маю носити сміття до смітника, як в будинку є сміттєпровід, але він заварений? Ви сміттєпровід розваріть, і я сміття туди буду викидати".
Вопшим, після цілющих піздюлєй і він навчився виносити сміття куди слід.
Тому спробуйте поуправляти невеликими колективами, зібраними із рандомних людей, не спаяних колективними обов'язками, як на роботі. Отримаєте багато цікавих вражень.
Ну і ще трохи із життя ОСББ розкажу, раз згадалося.
Наш будинок, збудований на початку нульових, оточений невеликою прибудинковою територією. Трохи асфальту, шмат газонів.
Газони активні мешканці будинку відвоювали у торгашів, які все норовили там всобачити палатку з бананами чи бочку з квасом. Власне, бочка стала апогеєм — вона з'явилася на газоні під покровом ночі, типу "і шо ви нам здєлаєтє". Стояла цілий день, власники ще не підходили — вичікували, мабуть. Наступної ночі невідомі зловмисники спустили колеса, порізали шини і монтажною піною задули усі отвори та щілини, що могли знайти на бочці. Торгаші здалися і більше нас не займали.
Мораль: порядок можна навести, якщо об'єднатися та бути ініціативним. І сміливим.
На газонах тих майже нічого не росло — якась самосівна трава хіба залишилася. Першим висадку рослин затіяв я завдяки випадку — посвятивши вербові гілочки на Вербну неділю, я тицьнув їх у вазу з водою, а баськи ті пустили корінчики. Не бажаючи умертвити свячені гілочки, я позичив у сусідки лопату і вкопав сім маленьких вербичок по периметру газону. Найважче було влітку — треба було підривати свою сраку ввечері з дивану, брати відро і йти поливати верби, набираючи воду в туалеті консьєржа. Але нічого, я справився. Верби прийнялися, і спокійно собі шумлять. Стало набагато затишніше, особливо через 15 років, коли верби виросли.
Мораль: хочеш, щоб щось було — докладай рук, а не чекай, поки хтось зробить.
Потім відбулися збори ОСББ, на яких голова висловив твердження, що газони треба окультурити додатково, а саме:
— встановити невеличку огорожу, щоб сторонні не ходили по газону;
— зняти поточний шар ґрунту десь на сантиметрів 10-15;
— завезти нормальної землі;
— висадити голандської трави;
— висадити різного роду кущі по периметру газону;
— для цього організовується збір коштів.
І почалося зрадойобство. Найбільше зрадойобствували двоє сусідів (небідні, в принципі, люди, але). Відбувалося це приблизно так:
— А нашо там огорожа?
— Щоб транзитні пішоходи не витоптували нам стежки.
— Люди ходять так, як їм зручно, і будуть ходити навіть як буде огорожа, а огорожа — це дорого.
— Ні, це не дорого, і зонування території необхідне.
— Це дуже дорого. І навіщо знімати той ґрунт, що є?
— Бо це не земля насправді, а суміш землі, порохів, піску і всякого будівельного сміття; цим газони засипали, коли закінчували будувати будинок.
— Ну і нічого, у всіх так, трава собі там росте!
— Ми хотіли б висадити голандську низкорослу траву, вона буде красивою, зеленою і щільною, але для неї треба нормального ґрунту.
— Нащо нам якась голандська трава? Треба бути патріотами, чим вас не влаштовує наша українська, тим більш, що вона нормально росте і на тому, що там лежить?
— Бо вона красивіша.
— Але вона дорога, і за нею треба буде доглядати, а з нашою українською нема ніяких проблем! І нащо висаджувати кущі, це дорого, і у нас уже верби ростуть!
— Бо ми тут продумали схему озеленення, вийде дуже естетично і гарно.
— Який в тому смисл, нащо платити гроші за те, що кожен сам може зробити, я от з городу можу саджанців привезти і посадити, там хлопець ходить верби поливати, то що йому вартує полити ще і мої саджанці?..
Мораль хай кожен сам додумає.
А так-то не забувайте підписуватися на мій канал в Телеґрамі, де постю я всяку фігню набагато частіше.
