bf_109e | Занурення в 90-ті

Українська естрада 90-х: "бессмысленная и беспощадная"

Не знаю, чи пам"яє теперішнє покоління, з чого починалася сучасна українська естрада. Словосполучення "Територія А" і "Територія Данс" давно уже забуті, Анджеліка Рудницька світиться лише на рідкісних світських раутах, і мало хто знає, що вона ще й досі щось випускає, а Сніжана Єгорова зрідка з"являється у кліпах свого чоловіка.

Сьогодні заліз на Ютуб у пошуках - і знайшов. Ну що, позгадуємо?

Наскільки пам"ятаю, Кувалдін із своїм "The Вйо" вперше на сцену вийшов не то у 91-му, не то у 92-му із піснею "Ганджа". Що воно таке, та загадкова "Ганджа", тоді мало хто знав, я особисто вважав, що то трансформоване слово "гандж".

Тема ганджі та інших растаманських витребеньок пронизувала його творчість і ненав"язливо створювала позитивний образ цих слів. Хо-хо.

Юрко Юрченко (до речі, голос у хлопця непоганий) тоді співав сльозливі пісеньки про кохання. Зараз він возродився як "Юркеш".

Група "Степ". "Бум-бум" і "Смажений кабанчик" - от і все, чим запам"яталась мені ця група з музикою "умца-умца-ум-ца-ца".

"Вхід у змінному взутті" (не плутати з Потапом). Не можу сказати нічого поганого - я б їх описав як первісток хіп-хоп-культури (тексти, до слова, цілком пристойні) із нальотом совка і елементами стьобу. ЧОмусь саме "Бо вже той день, коли" мене чіпляло і чіпляє найбільше. Не лише відеорядом....

"Аква Віта", пісня "Женмінь жібао". При прослуховуванні не міг відкараскатись від думки, що принцип примітивного стьобу набором слів Данилко-Сердючка украв саме у них. Сам Данилко, до речі, тоді лише починав кар"єру Вєрочькі як гумористичного персонажу. Якість і рівень кліпу з сьогоднішньої точки зору жахлива, але на той час компакт-диск і радіотелефон були екзотикою!

Ну, "А тепер усе інакше" - уже і кліп покраще, і якось комплексно все виглядає.

Марина Одольська. Народилась, до речі, у мистецькій сім"ї (батьки - актори Кам"янець-Подільського театру). У цьому кліпі вона трохи нагадує мені Вайнону Райдер. А узагалі я вважаю її найкрасивішою представницею того естрадного десятиліття - не було у ній ні блядюжності Юнакової, ні колгоспного гламуру Рудницької, ні амібіційної псевдоефектності Повалій.

А ось і Ольга Юнакова. Блядюжність уже починає прокльовуватись. А ще тоді, якщо пам"ятаєте, хітом серіалів був "Альф" на ICTV (ще були "Трансформери" і "Вольтрон", але то окрема історія). Закінчила Юнакова сумно - вона почала співали відверту хуйню, та ще й російською, та ще й у облягаючих костюмчиках, якими повняться секс-шопи.

Ото писав це все, дивився і слухав... Аж душею відпочив, чесне німецьке. Пора підводити до логічного завершення.

А оце - Анджеліка Рудницька (ведуча "Території А, якщо хто не в тємі) у 2006 році. Текст вона, мабуть, у 90-х писала, зараз можна би було і щось позмістовніше нашрайбати.

Ну і до чого це все призвело? Зараз для мене найперспективнішим і найоригінальнішим здається проект "Dazzle Dreams". Те, що роблять вони, я щось не пригадую.

Їхнім кліпом ми і завершимо цей естрадний екскурс В-)