/Ну_і_про_хюндаї
Oct. 13th, 2012 12:36 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
bf_109eПокатався на двох Хюндаях. Харківському (вечірній з Києва) і Донецькому (ранковий в Київ).
Їздив у другому класі. Все одно дорого, сцуко. Заповнення вечірнього - наполовину, ранкового - максимум 5 людей у вагоні.
Хюндаї блєстящі і обтічні. Щоби пройти у свій вагон, зачасту треба заходити через інший. Так, наприклад, їхав я на самому початку вагона №1 - мусив заходити в кінець 2-го, і з сумками пертись фактично через два вагони до свого місця. Чим викликана така чудернацька схема - незрозуміло. На кінцевих зупинках відчиняють усі двері, вийти можна і зі свого.
Вагони 1-го класу відрізняються від 2-го дещо меншою кількість сидінь (по два з кожної сторони проходу; у 2-му з одного боку 3 сидіння, з іншого 2). Вони трохи ширші, трохи більше місця для ніг, з підголовника відходить невелика консолька, до якої можна прихилити голову, коли спиш.
Конструкція крісел загалом вдала. При відкиданні спинки назад сідушка трохи від"їжджає вперед. Досить зручно. Конструкція підставок для ніг нікудишня, ноги ставити на них не те що незручно, а і майже неможливо.
А, і ще у кожного сидіння 1-го класу є персональні роз"єми під навушники. Щоби слухати аудіоряд того, що показують на моніторах. У 2-му класі роз"ємів нема, а звуку тілівізора взагалі не чути. Втикай на німу картинку з дитячим фільмом чи показом мод від ЮкрейніанФешнЧеннел чи як його там.
Освітлення вагонів - стельове законтурне - мені сподобалось. Так само як і ліхтарики. На полицях для кожного сидіння є свій власний ліхтарик з лінзою, що дає непоганий пучок яскравого локального освітлення.
Провідники СТЮАРДИ не забирають собі квитки. Вони перевіряють їх при вході та після відправлення. При цьому кожен квиточок вони надривають. Блєск і ніщєта підарасів. Видача стюардам примітивних компостерів дозволила би їм виглядати якось солідніше. Під кінець перевірки вагону у них же одна рука повна тих одірваних кутиків.
Наскільки я зрозумів, вагони 2-го класу моторні. Коли швидкість стає вищою за 120 км/год, а ти сидиш над колісною парою, то з"являється враження, наче сидиш на реактивній турбіні. Гудіння, хилитання, поскрипування, дрижання і дрєбєзжання - ті самі звуки можна було почути і у старих експресах.
Хочеш чаю - пиздуй в буфет, який є у одному з вагонів.
Деякі двері відчиняються після натискання кнопок. Деякі треба відчиняти "по старінкє", руцями. У тамбурах, сцуко, не покуриш уже, а стоянки на проміжних станціях типу Миргорода і Полтави - одна-дві хвилини.
Туалети настільки сучасні, що знайти кнопку зливу води знайти одразу не вдається. Вона хитро схована на висоті півметра під поручнем, і побачити її можна лише нахилившись у ході пошуків.
Молотки для розбивання вікон в аварійних виходах знаходяться у пластикових корпусах, які флуоресцують в темряві. Цікаве рішення, мені напрочуд сподобалось. Так само флуоресцує вказівник на кнопку виклику машиніста. Є передбачені місця для інвалідів на колясках та відкидні пандуси для їх в"їзду-виїзду в вагон. І туалет для інвалідів. І стелажі для складування особливо великого багажу.
По дорозі машиніст постійно гуде своїм гудком. Особливо стрьомно це виглядає при проїзді полустанків, де він розганяє людей, що традиційно перебігають від платформи до платформи через колії.
В цілому я не побачив нічого такого, чого не могли би ми зробити власними силами. Анічогісінько - це звичайні поїзди, що можуть розвивати високу швидкість, які катаються по наших роздовбаних товарняками коліях. Вдалі рішення спокійно можна було б підгледіти за кордоном, відправивши інженерів у відрядження в Німеччину, Францію та ту ж Корею з метою збору візуальної інформації. Це обійшлось би дешевше за сране корейське чудо техніки. А досвід створення та будівництва вагонів та локомотивів нам не позичати.
Коротше, треба наших колєснікових і азарових якщо не судити за таку фігню, то хоча б звільнити нафіг з роботи. За прєвишеніє і розтрату.
Їздив у другому класі. Все одно дорого, сцуко. Заповнення вечірнього - наполовину, ранкового - максимум 5 людей у вагоні.
Хюндаї блєстящі і обтічні. Щоби пройти у свій вагон, зачасту треба заходити через інший. Так, наприклад, їхав я на самому початку вагона №1 - мусив заходити в кінець 2-го, і з сумками пертись фактично через два вагони до свого місця. Чим викликана така чудернацька схема - незрозуміло. На кінцевих зупинках відчиняють усі двері, вийти можна і зі свого.
Вагони 1-го класу відрізняються від 2-го дещо меншою кількість сидінь (по два з кожної сторони проходу; у 2-му з одного боку 3 сидіння, з іншого 2). Вони трохи ширші, трохи більше місця для ніг, з підголовника відходить невелика консолька, до якої можна прихилити голову, коли спиш.
Конструкція крісел загалом вдала. При відкиданні спинки назад сідушка трохи від"їжджає вперед. Досить зручно. Конструкція підставок для ніг нікудишня, ноги ставити на них не те що незручно, а і майже неможливо.
А, і ще у кожного сидіння 1-го класу є персональні роз"єми під навушники. Щоби слухати аудіоряд того, що показують на моніторах. У 2-му класі роз"ємів нема, а звуку тілівізора взагалі не чути. Втикай на німу картинку з дитячим фільмом чи показом мод від ЮкрейніанФешнЧеннел чи як його там.
Освітлення вагонів - стельове законтурне - мені сподобалось. Так само як і ліхтарики. На полицях для кожного сидіння є свій власний ліхтарик з лінзою, що дає непоганий пучок яскравого локального освітлення.
Наскільки я зрозумів, вагони 2-го класу моторні. Коли швидкість стає вищою за 120 км/год, а ти сидиш над колісною парою, то з"являється враження, наче сидиш на реактивній турбіні. Гудіння, хилитання, поскрипування, дрижання і дрєбєзжання - ті самі звуки можна було почути і у старих експресах.
Хочеш чаю - пиздуй в буфет, який є у одному з вагонів.
Деякі двері відчиняються після натискання кнопок. Деякі треба відчиняти "по старінкє", руцями. У тамбурах, сцуко, не покуриш уже, а стоянки на проміжних станціях типу Миргорода і Полтави - одна-дві хвилини.
Туалети настільки сучасні, що знайти кнопку зливу води знайти одразу не вдається. Вона хитро схована на висоті півметра під поручнем, і побачити її можна лише нахилившись у ході пошуків.
Молотки для розбивання вікон в аварійних виходах знаходяться у пластикових корпусах, які флуоресцують в темряві. Цікаве рішення, мені напрочуд сподобалось. Так само флуоресцує вказівник на кнопку виклику машиніста. Є передбачені місця для інвалідів на колясках та відкидні пандуси для їх в"їзду-виїзду в вагон. І туалет для інвалідів. І стелажі для складування особливо великого багажу.
По дорозі машиніст постійно гуде своїм гудком. Особливо стрьомно це виглядає при проїзді полустанків, де він розганяє людей, що традиційно перебігають від платформи до платформи через колії.
В цілому я не побачив нічого такого, чого не могли би ми зробити власними силами. Анічогісінько - це звичайні поїзди, що можуть розвивати високу швидкість, які катаються по наших роздовбаних товарняками коліях. Вдалі рішення спокійно можна було б підгледіти за кордоном, відправивши інженерів у відрядження в Німеччину, Францію та ту ж Корею з метою збору візуальної інформації. Це обійшлось би дешевше за сране корейське чудо техніки. А досвід створення та будівництва вагонів та локомотивів нам не позичати.
Коротше, треба наших колєснікових і азарових якщо не судити за таку фігню, то хоча б звільнити нафіг з роботи. За прєвишеніє і розтрату.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
Зараз після прочитання
Date: 2012-10-13 10:00 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-13 10:00 am (UTC)UPD Ось гарне відео http://www.youtube.com/watch?v=AL4DMdt3nxE&feature=related
no subject
Date: 2012-10-13 10:29 am (UTC)Бачив я ті репортажі і відео. Це так, профанація. У хюндаях примусово встановлене обмеження швидкості до 165 км/год. Крім того, незрозуміло, де їм розвивати таку високу швидкість. У нас поки нема виділених під швидкісний рух гілок.
no subject
Date: 2012-10-13 10:31 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-13 10:52 am (UTC)Я в Полтаву їздив не раз експресом - в 6-й ранку сів, в 10-й ранку вже на пероні.
no subject
Date: 2012-10-13 11:06 am (UTC)Тобто протягом всієї поїздки неможливо покурити ???
Люди з важкою формою нікотинової залежности (а це десь, гадаю, зо 10% дорослого чоловічого населення) можуть і ратиці відкинути.
no subject
Date: 2012-10-13 11:21 am (UTC)Треба мати Біломор, щоб парою тяг накуритись ...
Date: 2012-10-13 11:44 am (UTC)Ну і косяк є куди забивати - три в одному.
no subject
Date: 2012-10-13 11:38 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-13 11:40 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-13 12:30 pm (UTC)no subject
Date: 2012-10-15 09:18 am (UTC)еще очень полезное отличие 1го от 2го - розеточка под каждым сидением :)
в остальном... мне смысл 1го класса за такие деньги непонятен.
>>> Деякі двері відчиняються після натискання кнопок. Деякі треба відчиняти "по старінкє", руцями.
>>> знайти кнопку зливу води знайти одразу не вдається
а вот это сильно. слава дизигнерам! :))))))
>>> Хочеш чаю - пиздуй в буфет, який є у одному з вагонів.
еще один минус в карму.
в общем ждём крюковцев