![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
/Біль_і_гнів
Jun. 8th, 2012 08:50 pm(...)
Він не забув – знайшов нагоду поговорити з комендантом про школу в Тарасівці, у якій діти вивчатимуть російську мову. Ну, ще, звісно, письмо й арифметику, щоб не рахували на пальцях, бо тепер – вік машин і комусь же треба буде на них працювати, але основне – російська мова, бо не буде ж господін Іванов вивчати українську, щоб порозумітися з власними наймитами!
- Харашо, харашо! – Схвально кивав комендант головою.
Одержавши ще одне "харашо", Гайдук шпарко взявся до справи: наказав засклити вікна хоч в одному класі, помити підлоги, побілити стіни, зібрати й полагодити парти, що їх іще не встигли спалити поліцейські, викликав Козачків та Зіну Кіндратівну – єдиних вчителів, які лишились в Тарасівці, і вони з’явилися, перелякані, бо думали, що їх заарештують. Зіна Кіндратівна захопила навіть вузлик з білизною, попрощалась з дочкою. І довго не могла втямити, що від неї хоче Гайдук: усе чекала, що ось він гукне поліцейських та й накаже одвести її в холодну. Коли ж зрозуміла нарешті, що поки її лишають на волі, так зраділа, що забула, де вона і який зараз час, - бовкнула, мов з конопель:
- А хто ж буде викладати історію?
Зіна Кіндратівна викладала історію, а Гайдук говорив лише про вивчення російської мови, та ще письма й арифметики.
- Яку ще історію?
- Та України ж, - знітилась Зіна Кіндратівна: вже зрозуміла, що спитала те, про що й питати не слід.
- Забудьте й не згадуйте!.. Нічого забивати дитячі голови різними вашими древніми украми!.. І попереджаю: за найменшу спробу націоналістичної агітації ви будете суворо покарані!
- А як же бути з підручниками? – несміливо спитав Козачок: мав на увазі підручники, що ними до війни користувалися учні.
- Підручники зібрати й переглянути. Усі сторінки, де "ще не вмерла", повиривати й спалити! Як і портрети всіх ваших хєроїв, - додав сардонічно. – Ми повинні готувати дисциплінованих і старанних трудівників, а не націоналістичних агітаторів. Наагітувалися, годі!.. І ще одне, - сказав Гайдук, коли учителі вже звелися, - всі ви в найближчому часі повинні опанувати російську мову: в нашій школі не повинно лунати жодного слова іншою мовою! Тільки російська! Все!.. Можете йти!..
( Наступного дня клас зустрів його настороженою тишею... )
Він не забув – знайшов нагоду поговорити з комендантом про школу в Тарасівці, у якій діти вивчатимуть російську мову. Ну, ще, звісно, письмо й арифметику, щоб не рахували на пальцях, бо тепер – вік машин і комусь же треба буде на них працювати, але основне – російська мова, бо не буде ж господін Іванов вивчати українську, щоб порозумітися з власними наймитами!
- Харашо, харашо! – Схвально кивав комендант головою.
Одержавши ще одне "харашо", Гайдук шпарко взявся до справи: наказав засклити вікна хоч в одному класі, помити підлоги, побілити стіни, зібрати й полагодити парти, що їх іще не встигли спалити поліцейські, викликав Козачків та Зіну Кіндратівну – єдиних вчителів, які лишились в Тарасівці, і вони з’явилися, перелякані, бо думали, що їх заарештують. Зіна Кіндратівна захопила навіть вузлик з білизною, попрощалась з дочкою. І довго не могла втямити, що від неї хоче Гайдук: усе чекала, що ось він гукне поліцейських та й накаже одвести її в холодну. Коли ж зрозуміла нарешті, що поки її лишають на волі, так зраділа, що забула, де вона і який зараз час, - бовкнула, мов з конопель:
- А хто ж буде викладати історію?
Зіна Кіндратівна викладала історію, а Гайдук говорив лише про вивчення російської мови, та ще письма й арифметики.
- Яку ще історію?
- Та України ж, - знітилась Зіна Кіндратівна: вже зрозуміла, що спитала те, про що й питати не слід.
- Забудьте й не згадуйте!.. Нічого забивати дитячі голови різними вашими древніми украми!.. І попереджаю: за найменшу спробу націоналістичної агітації ви будете суворо покарані!
- А як же бути з підручниками? – несміливо спитав Козачок: мав на увазі підручники, що ними до війни користувалися учні.
- Підручники зібрати й переглянути. Усі сторінки, де "ще не вмерла", повиривати й спалити! Як і портрети всіх ваших хєроїв, - додав сардонічно. – Ми повинні готувати дисциплінованих і старанних трудівників, а не націоналістичних агітаторів. Наагітувалися, годі!.. І ще одне, - сказав Гайдук, коли учителі вже звелися, - всі ви в найближчому часі повинні опанувати російську мову: в нашій школі не повинно лунати жодного слова іншою мовою! Тільки російська! Все!.. Можете йти!..
( Наступного дня клас зустрів його настороженою тишею... )
