/Байка_№9: Упор в склепіння

Отже, як ви уже зрозуміли з попередніх байок, посилення фундаментів споруд палями, що вдавлюються, є відомим і переважно ефективним способом. Повторю, що він особливо актуальний для міст, центральна частина яких побудована на заторфованих територіях, в колишніх поймах річок, на берегах висохлих озер.

Характерним прикладом такого міста є Львів, історичний центр якого зведений на берегах річки Полтва, що зараз загнана у підземні колектори. Багато старовинних кам"яниць побудовані на пальових фундаментах - у грунт занурювали дубові палі. Центр знаходиться у низині, а про вологість Львова ходить чимало жартів ("Львівська область - сечовий міхур України", кажуть синоптики); постійне зволоження грунту є необхідною умовою для збереження кам"яниць - у воді дуб набирає міцності, без води - починає гнити.

Власне, у Львові проводились всякі експерименти з осушення грунтів пойменної частини Полтви, і це закінчувалось плачевно - починали нерівномірно осідати історичні будівлі, наприклад, Палац Потоцьких (подейкують, що у цьому випадку грунти осушували для початку будівництва Львівського метрополітену підземного трамваю).

Спеціалісти з провідного технічного ВУЗу міста - Львівської Політехніки - розробили достатньо хитрих і надійних способів посилення фундаментів. На початку 2000-х років палями було посилено, наприклад, будинки в проїзді Крива Липа, 9, по вул. Наливайка, 6, Рудницького, 22. Проте ці роботи вели хороші спеціалісти.


( А от в славних 90-х один хруньо взявся за посилення фундаментів одного будинку... )