/Про_поточне

[bf_109e]

— Ви знаєтє, нашего Моторолу убілі, — сказала сусідка Ватніку, якого в свій час військова лікарська комісія безапеляційно визнала ідіотом, завдяки чому він звільнився з армії і промишляв тепер продажем собак, паскудних, нечистокровних потвор із родовідними свідоцтвами, сфабрикованими його власною рукою. Крім цього фаху, Ватнік мав ще й ревматизм і тепер саме натирав собі коліна "Путінкою".
— Якого це Моторолу, госпожа Мєльнікова? — спитав Ватнік, не перестаючи розтирати коліна. — Я знаю двох Моторол. Один служить у "Пєрєкрьостку" охранніком й одного разу помилково випив там пляшку якоїсь гидоти проти випадання волосся; а потім знаю ще Ваньку Моторолу. Той збирає по вулицях собаче лайно. Обох анітрохи не шкода.
— Та що ви, паночку, таж це господіна Моторолу з Домбасу, ополчєнца, отого низенького, ісконно русского.
— Їбацца в тєлєвізор! — вигукнув Ватнік. — От так гарна історія. А де ж це з господіном Моторолою таке трапилося?
— Уколошкали його, дорогой мой, в Донєцком аеропорту с револьвєра. Він їздив брати той аеропорт зі своїм любовніком Гіві.

Ервін Раттенфенгеров, "Пригоди бравого Рашки Ватніка"

Comments

[hoopoe.livejournal.com]

Разве Моторола и Гиви любовники? Писали же, что Моторола женился, так что это теперь полноправная ячейка общества. Осталось разобраться кто там муж, кто жена. Этих пидорасов фиг разберешь.