/2015:_підсумкорічний_пост
Dec. 31st, 2015 07:28 pmОтже, пробіжусь коротко по підсумках року.
Соцмережі
ЖЖ і далі є зручною платформою для виміщення своїх думок. Крім того, тут зібраний унікальний колектив друзяшок, яких я вельми ціную, тому і не покидаю жежешечки.
Крім того, в серпні мене забанили на Фейсбуку як кремлебота. Все хочу написати про це постик зі скріншотами, а все руки не доходять. Ну скоро вже, скоро.
Контент
За рік кількість контенту набралась близько сотні - перекладів коміксів (в тому числі і по замовленню), медскілзи всякі та агітплакати. Аніме-рілейтні переклади я став випускати під брендом колективу "Мангу Українською Робимо", до якого увійшов на правах вільного мисливця.
На жаль, я так і не зміг закінчити два переклади хентайної манги - однієї по Тохо, однієї - звичайної ванільної, але дуже милої. Релізи цих речей переносяться на січень :3
Роботка
Брав участь у багатьох проектах, в тому числі і оборонних. Деталей, звісно ж, не буде, але - кріпнемо на очах В-)
Наука
У багатьох були побоювання з цього приводу. Точніше, з приводу фінансування. Але нелегітимна хунта якось не скасувала фінансування наукових програм, ба більше, не було ні затримок із фінансуванням, ні урізання вже затверджених програм, вопшим, грозниє вітії, які обіцяли піздєц і ніщєту, обісрались зі своїми пророцтвами по-повній.
В новий рік входжу із колосальними подвигами за плечима. Навіть не розумію до кінця, як ще мені вдалось перевернути ті гори. Звісно ж, своїх зусиль я доклав чимало, мені допомагали деякі люди, за що я їм дуже вдячний, але у цьому загальному stand-alone режимі без Б-жої допомоги точно не обійшлось.
Люди
Друга половина року супроводжувалась тим, що мене підводили люди. Це створило мені низку незручностей, проте дозволило отримати значну кількість безцінної експи.
З іншого боку, допомога кілька разів приходила звідти, звідки і чекати не доводилось. Мабуть, теж з Б-жою допомогою.
Фінанси
Вчили мене на інженера, а коли почав займатись роботкою на серйозному рівні, то з"ясувалось, що повинен я ще розбиратись і в бюрократії, і в фінансах, і ще у низці речей. І з цим справився, справляюсь та буду. В цілому котрий рік не розумію доцільності існування Державної казначейської служби - на мій погляд, це непотрібна прокладка між суб"єктами господарювання, існування якої було б виправдане в інших умовах; але зараз, коли всі університети, міністерства і агентства мають рахунки в банках, якими головбух може управляти з мобільного телефона, ДКСУ є непотрібним, незручним і певною мірою шкідливим інструментом.
[15DRM]
Спливли два з половиною роки, як після відходу Лемпіки від справ я очолюю "15-ту дивізію Розен Мейден". За цей час сталось дві не вельми приємні події: спершу внаслідок хацкерської атаки з японських айпішників назавжди поліг клановий форум, а дампи не накотились назад, а потім з клану вийшла певна частина людей, створивши свій кланчик [GJ-BU]. З першим я справився, перенісши спілкувальну платформу на б-гмєрзкий Вконтакт, у якому таки зручно реалізовані конференції. З отщєпєнцамі я до останнього підтримував дружні стосунки, проте якась шиза їх зрештою скосила, голова наповнилась хуями та членокотами, а добросусідські стосунки їм виявились непотрібні. Ну та Б-г їм суддя, зла я на них все так же не тримаю.
Фактично, [15DRM] перетворився радше на клуб для спілкування, оскільки ні армячки, ні обязаловки, ні ще якоїсь хуйні я вводити не став. Тому більше говоримо на різні - які завгодно - теми, і вряди-годи заходимо в ігрові проекти. П"ятнадцятка є і у первородному ВоТі, і у ВарТандері, і у проектах Стіма, і ще десь там є. Формат чудовий і ненапряжний, можна сказати, МИ ДОСЯГЛИ (пакращення).
Ну і окреме слово мушу сказати про особовий склад. Українці, білоруси і росіяни чудово собі уживаються разом. Роки спілкування доводять, що є нормальні молоді люди в Росії, яким рашкопропаганда не змогла промити мозок, які тверезо та критично усвідомлюють реальність навколо себе. В принципі, із початком відомих подій (особливо ще при знущальному пресингу зі сторони ватних екс-соклановців) [15DRM] значною мірою допомогла мені не втратити віру в людей по ту сторону кордону. Нехай навіть і у деяких.
Тому - низький поклін вам, носії двох циферок та трьох буковок у квадратних дужечках, та мої найкращі побажання у новому, дві тищі шістнадцятому році.
Орден св. Фофудьї
За ці два роки у мене склалось враження, що русняві політтехнологи уважно вивчали контент, який генерувався Орденом св. Фофудьї, і ретельно втілили його в життя. Зараз Фофудья уже потьмяніла і відійшла на задній план в силу низки причин, але бойові побратими по мережевих баталіях повинні згадати і зрозуміти.
ОРДИЛОСОС
До тамошніх уже доходить, що їх кинули. Не до всіх, звісно, найбільш упорота частина фанатично вірить в СвятоПутєна і міфічну Россію, яка не бросає.
Освободітєлі
Справляють гнітюче і комічне враження водночас. Ні, це точно не несгібаємиє комуністи в фашиському плєну. В тім-то і проблема, що ніякої особливої сильної об"єднавчої ідеї немає, про що, власне, мова далі.
Добросусідське
Ніякої таємниці тут і немає. Невелике збіговисько людей, об"єднане ідеєю самозбагачення в особливо крупних розмірах вже і зараз, не можуть запропонувати суспільству нічого, і правлячий режим РФ по максимуму юзає всякі ідеї з минулого, при цьому все разом: ностальгія за совком схрещується із тугою за імперським минулим. В Союзі хоча б була зрозуміла і проста ідеологія, в сучасної Росії її немає. Натомість маємо якийсь потворний покруч.
Результатом є те, що кожну почату справу до кінця путіністи довести так і не можуть. Загарбали Крим - отримали валізу без ручки. Затіяли бучу в Орділососі - дістали по зубах так, що довелось туди кидати все нові і нові сили, які стабільно діставали піздюлєй навіть в умовах масованих обстрілів ЗСУ з за-кордонних позицій. Вродь цілі дві народні республіки є - на практиці вийшло якесь гівно, коли для візиту до кума в сусіднє село ти перетинаєш республіканський кордон із "митним контролем" спершу ДНР, потім ЛНР, а на зворотньому шляху - те саме. Герої Новороссії вирізають одне одного та підриваються на мінах товаришів. Укрокарателі укрокарають русскіх, розпинають хлопчиків і запінюють монтажкою піхви ісконно русскім дєвушкам, а русня все не приходить на допомогу стражденним братам. Фейл.
І найвеселіше в цьому те, що всі все прекрасно розуміють, на своїх же ватних ресурсах спокійного говорять про те, як ріжеться на метал і вивозиться в Росію те, що ще залишилось в Орділососі, про конвої, про "отпускніков", про заходи техніки. Але признатись собі в тому, що вони агресори, та ще й невдахи - не можуть, тому продовжується самонавіювання і самозапевнення застарілими і сміховинними штампами про нелегітимну хунту, бандерівців, фашистів, якими правлять жиди, негрів на "чорних пантерах" і прочу єрунду.
Психологам матеріалу вистачить не на одну докторську, ага.
Підсумки
В цілому - рік вдалий. Не без втрат, не без негативу, але міг бути набагато гіршим.
Прийдешнє
Ну і на наступний рік дивлюсь з спокійним оптимізмом. Є куди рухатись, над чим працювати, порох у порохівницях - тому вперед. І з піснею В-)
Соцмережі
ЖЖ і далі є зручною платформою для виміщення своїх думок. Крім того, тут зібраний унікальний колектив друзяшок, яких я вельми ціную, тому і не покидаю жежешечки.
Крім того, в серпні мене забанили на Фейсбуку як кремлебота. Все хочу написати про це постик зі скріншотами, а все руки не доходять. Ну скоро вже, скоро.
Контент
За рік кількість контенту набралась близько сотні - перекладів коміксів (в тому числі і по замовленню), медскілзи всякі та агітплакати. Аніме-рілейтні переклади я став випускати під брендом колективу "Мангу Українською Робимо", до якого увійшов на правах вільного мисливця.
На жаль, я так і не зміг закінчити два переклади хентайної манги - однієї по Тохо, однієї - звичайної ванільної, але дуже милої. Релізи цих речей переносяться на січень :3
Роботка
Брав участь у багатьох проектах, в тому числі і оборонних. Деталей, звісно ж, не буде, але - кріпнемо на очах В-)
Наука
У багатьох були побоювання з цього приводу. Точніше, з приводу фінансування. Але нелегітимна хунта якось не скасувала фінансування наукових програм, ба більше, не було ні затримок із фінансуванням, ні урізання вже затверджених програм, вопшим, грозниє вітії, які обіцяли піздєц і ніщєту, обісрались зі своїми пророцтвами по-повній.
В новий рік входжу із колосальними подвигами за плечима. Навіть не розумію до кінця, як ще мені вдалось перевернути ті гори. Звісно ж, своїх зусиль я доклав чимало, мені допомагали деякі люди, за що я їм дуже вдячний, але у цьому загальному stand-alone режимі без Б-жої допомоги точно не обійшлось.
Люди
Друга половина року супроводжувалась тим, що мене підводили люди. Це створило мені низку незручностей, проте дозволило отримати значну кількість безцінної експи.
З іншого боку, допомога кілька разів приходила звідти, звідки і чекати не доводилось. Мабуть, теж з Б-жою допомогою.
Фінанси
Вчили мене на інженера, а коли почав займатись роботкою на серйозному рівні, то з"ясувалось, що повинен я ще розбиратись і в бюрократії, і в фінансах, і ще у низці речей. І з цим справився, справляюсь та буду. В цілому котрий рік не розумію доцільності існування Державної казначейської служби - на мій погляд, це непотрібна прокладка між суб"єктами господарювання, існування якої було б виправдане в інших умовах; але зараз, коли всі університети, міністерства і агентства мають рахунки в банках, якими головбух може управляти з мобільного телефона, ДКСУ є непотрібним, незручним і певною мірою шкідливим інструментом.
[15DRM]
Спливли два з половиною роки, як після відходу Лемпіки від справ я очолюю "15-ту дивізію Розен Мейден". За цей час сталось дві не вельми приємні події: спершу внаслідок хацкерської атаки з японських айпішників назавжди поліг клановий форум, а дампи не накотились назад, а потім з клану вийшла певна частина людей, створивши свій кланчик [GJ-BU]. З першим я справився, перенісши спілкувальну платформу на б-гмєрзкий Вконтакт, у якому таки зручно реалізовані конференції. З отщєпєнцамі я до останнього підтримував дружні стосунки, проте якась шиза їх зрештою скосила, голова наповнилась хуями та членокотами, а добросусідські стосунки їм виявились непотрібні. Ну та Б-г їм суддя, зла я на них все так же не тримаю.
Фактично, [15DRM] перетворився радше на клуб для спілкування, оскільки ні армячки, ні обязаловки, ні ще якоїсь хуйні я вводити не став. Тому більше говоримо на різні - які завгодно - теми, і вряди-годи заходимо в ігрові проекти. П"ятнадцятка є і у первородному ВоТі, і у ВарТандері, і у проектах Стіма, і ще десь там є. Формат чудовий і ненапряжний, можна сказати, МИ ДОСЯГЛИ (пакращення).
Ну і окреме слово мушу сказати про особовий склад. Українці, білоруси і росіяни чудово собі уживаються разом. Роки спілкування доводять, що є нормальні молоді люди в Росії, яким рашкопропаганда не змогла промити мозок, які тверезо та критично усвідомлюють реальність навколо себе. В принципі, із початком відомих подій (особливо ще при знущальному пресингу зі сторони ватних екс-соклановців) [15DRM] значною мірою допомогла мені не втратити віру в людей по ту сторону кордону. Нехай навіть і у деяких.
Тому - низький поклін вам, носії двох циферок та трьох буковок у квадратних дужечках, та мої найкращі побажання у новому, дві тищі шістнадцятому році.
Орден св. Фофудьї
За ці два роки у мене склалось враження, що русняві політтехнологи уважно вивчали контент, який генерувався Орденом св. Фофудьї, і ретельно втілили його в життя. Зараз Фофудья уже потьмяніла і відійшла на задній план в силу низки причин, але бойові побратими по мережевих баталіях повинні згадати і зрозуміти.
ОРДИЛОСОС
До тамошніх уже доходить, що їх кинули. Не до всіх, звісно, найбільш упорота частина фанатично вірить в СвятоПутєна і міфічну Россію, яка не бросає.
Освободітєлі
Справляють гнітюче і комічне враження водночас. Ні, це точно не несгібаємиє комуністи в фашиському плєну. В тім-то і проблема, що ніякої особливої сильної об"єднавчої ідеї немає, про що, власне, мова далі.
Добросусідське
Ніякої таємниці тут і немає. Невелике збіговисько людей, об"єднане ідеєю самозбагачення в особливо крупних розмірах вже і зараз, не можуть запропонувати суспільству нічого, і правлячий режим РФ по максимуму юзає всякі ідеї з минулого, при цьому все разом: ностальгія за совком схрещується із тугою за імперським минулим. В Союзі хоча б була зрозуміла і проста ідеологія, в сучасної Росії її немає. Натомість маємо якийсь потворний покруч.
Результатом є те, що кожну почату справу до кінця путіністи довести так і не можуть. Загарбали Крим - отримали валізу без ручки. Затіяли бучу в Орділососі - дістали по зубах так, що довелось туди кидати все нові і нові сили, які стабільно діставали піздюлєй навіть в умовах масованих обстрілів ЗСУ з за-кордонних позицій. Вродь цілі дві народні республіки є - на практиці вийшло якесь гівно, коли для візиту до кума в сусіднє село ти перетинаєш республіканський кордон із "митним контролем" спершу ДНР, потім ЛНР, а на зворотньому шляху - те саме. Герої Новороссії вирізають одне одного та підриваються на мінах товаришів. Укрокарателі укрокарають русскіх, розпинають хлопчиків і запінюють монтажкою піхви ісконно русскім дєвушкам, а русня все не приходить на допомогу стражденним братам. Фейл.
І найвеселіше в цьому те, що всі все прекрасно розуміють, на своїх же ватних ресурсах спокійного говорять про те, як ріжеться на метал і вивозиться в Росію те, що ще залишилось в Орділососі, про конвої, про "отпускніков", про заходи техніки. Але признатись собі в тому, що вони агресори, та ще й невдахи - не можуть, тому продовжується самонавіювання і самозапевнення застарілими і сміховинними штампами про нелегітимну хунту, бандерівців, фашистів, якими правлять жиди, негрів на "чорних пантерах" і прочу єрунду.
Психологам матеріалу вистачить не на одну докторську, ага.
Підсумки
В цілому - рік вдалий. Не без втрат, не без негативу, але міг бути набагато гіршим.
Прийдешнє
Ну і на наступний рік дивлюсь з спокійним оптимізмом. Є куди рухатись, над чим працювати, порох у порохівницях - тому вперед. І з піснею В-)
no subject
Date: 2015-12-31 07:40 pm (UTC)С наступающим!
no subject
Date: 2015-12-31 09:15 pm (UTC)