/Байка_№8: Раптовий торф
Jul. 23rd, 2012 11:00 amПродовжимо говорити про інженерні помилки і вдавлювання паль.
У Московській області в 70-х був побудований 9-поверховий крупнопанельний будинок на пальових фундаментах. Згідно з проектом довжина паль складала 12 метрів. При цьому проектанти допустили фатально-дебільної помилки: не провели інженерно-геологічних вишукувань на місці будівництва, а прийняли "усереднені" ґрунти - характерні для району будівництва, відомі по інших об"єктах. Якщо чесно, то інколи інженери таким грішать і це сходить з рук. Проте не цього разу...
Під піщаними ґрунтами на глибині 5-7 метрів знаходились достатньо потужні (1,5 - 2 м) шари торфу. При забиванні палі не змогли прорізати ці шари, бо енергія удару дизель-молота гасилась пружньою деформацією торфу. Кінці паль зупинились поблизу верхнього шару торфу. Будівельниками встановлювалась відмова паль (звісно, неправдива), і вони зрубали недобиті частини паль, довжини яких інколи становили 4 – 5 метрів, вважаючи, що палі дойшли до міцного, надійного ґрунту.
В подальшому після завершення будівництва будинку під дією статичного навантаження палі стали сильно і нерівномірно врізатись в слабий ґрунт. Приблизно через 4 – 5 років осадка деяких точок будівлі досягала 75 см. В надфундаментних конструкціях з’явились незатухаючі тріщини і виколи. Постало питання про можливість подальшої експлуатації, і було вирішено посилити фундаменти дотискуванням паль. Технологія ведення робіт не відрізнялась від описаної мною раніше.
Але ні одну палю під будинком дотиснути не вдалось. Хоча домкрат на палі розвивав зусилля в 1000 кН, тертя піску по боковій поверхні палі та опір торфу не були подолані. Подальше підвищення втискаючого зусилля призводило до руйнування голів паль. В зв’язку з цим роботи по підсиленню фундаментів довелося припинити, а будинок був виведений з експлуатації і знесений як аварійно-небезпечний.
У Московській області в 70-х був побудований 9-поверховий крупнопанельний будинок на пальових фундаментах. Згідно з проектом довжина паль складала 12 метрів. При цьому проектанти допустили фатально-дебільної помилки: не провели інженерно-геологічних вишукувань на місці будівництва, а прийняли "усереднені" ґрунти - характерні для району будівництва, відомі по інших об"єктах. Якщо чесно, то інколи інженери таким грішать і це сходить з рук. Проте не цього разу...
Під піщаними ґрунтами на глибині 5-7 метрів знаходились достатньо потужні (1,5 - 2 м) шари торфу. При забиванні палі не змогли прорізати ці шари, бо енергія удару дизель-молота гасилась пружньою деформацією торфу. Кінці паль зупинились поблизу верхнього шару торфу. Будівельниками встановлювалась відмова паль (звісно, неправдива), і вони зрубали недобиті частини паль, довжини яких інколи становили 4 – 5 метрів, вважаючи, що палі дойшли до міцного, надійного ґрунту.
В подальшому після завершення будівництва будинку під дією статичного навантаження палі стали сильно і нерівномірно врізатись в слабий ґрунт. Приблизно через 4 – 5 років осадка деяких точок будівлі досягала 75 см. В надфундаментних конструкціях з’явились незатухаючі тріщини і виколи. Постало питання про можливість подальшої експлуатації, і було вирішено посилити фундаменти дотискуванням паль. Технологія ведення робіт не відрізнялась від описаної мною раніше.
Але ні одну палю під будинком дотиснути не вдалось. Хоча домкрат на палі розвивав зусилля в 1000 кН, тертя піску по боковій поверхні палі та опір торфу не були подолані. Подальше підвищення втискаючого зусилля призводило до руйнування голів паль. В зв’язку з цим роботи по підсиленню фундаментів довелося припинити, а будинок був виведений з експлуатації і знесений як аварійно-небезпечний.
no subject
Date: 2012-07-24 08:53 am (UTC)no subject
Date: 2012-07-25 12:28 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-01 07:22 pm (UTC)